Приватність — не просто вибір між відкритим планом і закритими кімнатами. Важливо, хто, звідки й коли що бачить. Відвідувач на вході, сусід поверхом вище та перехожий біля саду створюють різні задачі. Один ряд штор рідко вирішує всі три, не забираючи чогось цінного.
Два варіанти одного входу
У цій умовній схемі скління до саду залишається на місці. У варіанті A від входу (1) видно зону відпочинку (2). У B короткий екран створює поворот до того, як кімната відкриється погляду. Садове вікно (3) залишається відкритим до кімнати. Це ілюстрація візуального розділення, не розмірний робочий план і не розрахунок освітленості.
Екран теж має свою ціну
Екран займає місце й змінює рух. Перевірте вільний прохід із меблями та відкритими дверима: не варто прибирати погляд ціною незручного звуження. Стінка зі зберіганням може виконати дві функції, а надто висока чи глибока перегородка — затемнити вхід. Висота й місце залежать від рівня очей, стелі та реального джерела світла.
Для поглядів ззовні потрібен і розріз
Жива огорожа, що закриває перехожого, може не захищати від вікна верхнього поверху. Намалюйте цей погляд на розрізі. Бічний екран, зміщений отвір або невеликий дворик можуть захистити конкретну зону, залишивши інший бік відкритим. Перевірте й вечір: денна фотографія зі склом, що відбиває небо, не доводить приватності з увімкненим світлом усередині.
Спробуйте на своєму проєкті
На плані проведіть погляди від вхідних дверей, сусідських вікон і входу до саду. Обведіть лише ті місця, які справді хочете захистити. Попросіть локальне рішення для кожного погляду, перш ніж закривати весь фасад.